Людмила Самусь із Глухова – колишня військовослужбовиця. Вона служила з 2017 року, була на передовій у Луганській області та у вирі повномасштабного вторгнення, нагороджена “Золотим хрестом”. Тепер вона відкрила збір для свого чоловіка та його побратимів – прикордонників на Сумському напрямку. Їм терміново потрібна техніка для аеророзвідки, щоби швидше протидіяти ворогу.

У війську почувалася на своєму місці

Людмила Самусь, як і вся її родина, родом із селища Есмань. Нині жінка з сім’єю живе в Глухові. За її плечима – служба у війську. Свій перший контракт вона підписала ще в 2017 році. Її рішення тоді підтримали рідні. Вони ж допомагали виховувати синів, щоби Людмила могла поєднувати родину та роботу.

“Я зрозуміла, що маю колосальну підтримку, тож можу йти вперед, навіть не замислюючись. Попереду було важке – і морально, і фізично – навчання у навчальному центрі, що тривало майже п’ять місяців. Нас не розділяли – чоловіки й жінки разом одностайно виконували поставлені завдання, здобуваючи як військову, так і фахову підготовку”.

Людмила під час служби

У 2021 році чоловік Людмили Андрій теж підписав контракт – із Державною прикордонною службою. До 2016 року він служив у ЗСУ, брав участь в антитерористичній операції. Після демобілізації працював в педагогічному університеті, але повернувся в стрій. На початку повномасштабного вторгнення родина опинилася далеко одне від одного, кожен – у своїй зоні відповідальності.

“Найважче було залишити родину. Особливо боляче стало тоді, коли чоловік у телефонній розмові сказав, що почалася війна. Було важко усвідомити, що я можу більше його не побачити. Адже на той час він перебував безпосередньо на самому кордоні з росією. Я не знала, що з ним буде…”.

Людмила згадує, обсяг інформації, із якою довелося працювати під час широкомасштабної війни, був набагато більшим, ніж під час Операції об’єднаних сил. За успішне виконання завдань у 2023 році військову нагородили “Золотим хрестом” – відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України: “Було приємно його отримати, це мотивує. Ти розумієш, що ти робиш свою справу не дарма”.

Рішення повернутися до цивільного життя далося важко

Як зізнається жінка, вона дуже любила свою роботу. У війську вона почувалася на своєму місці. Але після одночасної загибелі на Чернігівщині чотирьох побратимів та посестер задумалася про повернення до цивільного життя. Згодом – звільнилася з військової служби.

“Я розуміла, що чоловік також вдома майже не буває, а дати самі. Я зрозуміла, що потрібна насамперед своїй родині. Всього на фронті я не зроблю, а родина – це перш за все”.

Збір для прикордонників: як підтримати

Нині чоловік Людмили Андрій служить на кордоні Сумщини. Його старший брат Сергій також захищає межі країни. А середній Володимир на війні втратив ногу, але продовжує боротьбу. Уже не з ворогом, а на футбольному полі. Він грає у складі команди для військових з ампутаціями, представляє Україну на міжнародному рівні.

Щоби відволіктися від постійних переживань за рідних, Людмила саджає квіти та доглядає сад біля будинку. А ще відкрила збір для свого чоловіка та його побратимів-прикордонників. Вони терміново потребують сучасної техніки для аеророзвідки, щоби швидше протидіяти ворогу.

“Бо щохвилини, щодня, щомісяця – вони вкладають власні кошти, сили й час у модернізацію апаратури, у закупівлю необхідних деталей. І чесно кажучи, ми вже вичерпуємо себе. Всі родини військових поступово виснажуються. Я розумію, що мирним людям також непросто, але ми дуже потребуємо підтримки. Сумський напрямок зараз – один із найгарячіших. Ми не знаємо, що буде далі”.

Підтримати збір пані Людмили можна, натиснувши тут. Це – посилання на Монобанку.

Також додаємо номер картки банки: 4441 1111 2441 5005

Кожен внесок — це посилення нашої оборони та підтримка тих, хто щодня ризикує життям заради всіх нас.