Торік у травні безпекова ситуація у прикордонній Дружбівській громаді суттєво загострилася — ворог обстрілював населені пункти практично щодня. Цьогоріч, за словами керівниці гуманітарного центру “Проліска-Конотоп” Ольги Качури, обстановка дещо спокійніша: обстріли відбуваються, але вони поодинокі й менш інтенсивні, ніж минулоріч. 

Попри щоденну загрозу обстрілів і близькість до кордону, життя у Дружбівській громаді триває. Тут працюють магазини, аптека та сільська рада, а місцеві жителі, хоча й переживають стрес і тривожність, залишаються на місцях. Реагування на удари відбувається оперативно — постраждалим допомагають із ремонтом осель, надають гуманітарну підтримку й психологічну допомогу. 

Про безпекову ситуацію, як живе громада в умовах повномасштабного вторгнення чи відбувається там наразі евакуація дізнавалася кореспондентка Ямпільського інформаційного агентства.

• Чи залишаються люди жити на прикордонні?

–  Звичайно люди проживають у місті Хутір-Михайлівський та інших населених пунктах громади. 

• Чи часто туди виїжджає команда реагування? Яку допомогу надають на місцях?

– Команда реагування приїздить одразу після обстрілів, які відбуваються. На місцях надається допомогу матеріалами для екстреного ремонту житла та непродовольчими товарами, які видаються родинам, чиє житло постраждало. Також на місця, зазвичай, в команді працює психолог і консультант з соціальних питань. Психолог надає першу психологічну допомогу постраждалим від обстрілу людям, які пережили стрес. А консультант з соціальних питань надає консультації щодо отримання можливих компенсацій, оформлення всіх необхідних документів для фіксації пошкодженого майна або на ті питання, які безпосередньо цікавлять мешканців під час роботи. 

• Чого пошкоджено найбільше у громаді і чим атакують росіяни? Це руйнування чи пошкодження вікон? Чи багато пошкоджених домівок?

– Залежить від конкретного обстрілу, адже кожен раз там різні руйнування. Звичайно ж страждають інфраструктурні об’єкти і багатоквартирні будинки, і приватні, де проживають люди. 

• Який психологічний стан у жителів? 

– Зазвичай психологічний стан у людей, які пережили обстріли, тяжкий. Це занепокоєння, це пережитий стрес, це безсоння, підвищена плаксивість або скарги на тривожність.

• Чи є у громаді пункти незламності, гуманітарні хаби, укриття? Наскільки вони забезпечені необхідним?

– Укриття в громаді звичайно є, якими користуються мешканці громади. Також нами проводилися забезпечення укриттів Дружбівської громади ще у минулому році відповідно до запиту, їх потреб і необхідності. З боку Гуманітарної місії “Проліска” – це набори для забезпечення укриттів. З боку влади – всім необхідним, щоби люди могли там перечекати обстріл. 

• Що працює у місті й селах громади?

– В місті працює банкомат, працюють магазини, працює аптека. Працює сільська рада, яка надає всі необхідні соціальні послуги.

• Чи багато людей евакуювалося у тому році і чи хтось евакуюється цьогоріч з громади? Як скористатися послугами евакуації від “Проліски” охочим?

– Цьогоріч запити з Дружбівської громади на евакуацію не надходили. У минулому році здійснювалися евакуації відповідно до запитів. Всі запити, що надходили – всі ми задовільнили. Є номер гарячої лінії на яку люди можуть звертатися, якщо вони хочуть евакуюватися: 0800 888 888 – це номер телефону гарячої лінії офісу Гуманітарної місії “Проліска”. Також місцева влада здійснює реєстрацію на евакуацію, якщо вона масова. 

• Які настрої в громаді щодо майбутнього — чи люди вірять у повернення до нормального життя?

– Якісь особливі настрої, які би відрізнялися за останній час не помічено. Громада живе у стандартному режимі наскільки це можливо, враховуючи її географічне розташування.