Великдень уже на порозі. Поки українці завершують приготування до свята, у багатьох виникають запитання: що можна і що не можна робити у Страсний четвер, п’ятницю та на Великдень, як підготувати великодній кошик та які дії є забобонами? Про це кореспондентці Ямпільського інформаційного агентства розповів виконуючий обов’язки благочинного в селищі Ямпіль, священик Православної Церкви України отець Назарій.

Про Страсні четвер та п’ятницю

За словами отця Назарія, у Страсний четвер найголовніше — це вечірнє читання дванадцяти Євангелій.

«Чистий четвер у нас, в Україні, символізує чистоту. Тобто як білий одяг. У цей день також не можна нічого робити. Бажано відкласти все, щоб приготуватися до п’ятниці, бо в п’ятницю Ісуса Христа розпинають на Хресті. І Чистий четвер — це ніби приготування до п’ятниці. Цей день також є пісний. Люди стараються цього дня нічого не робити. Зазвичай печуть паски в цей день і готуються до самого Світлого свята — до неділі».

У п’ятницю ж, каже священнослужитель, церква звершує Хресну ходу.

«Ми згадуємо події під час служби, літургії: як Ісус Христос ішов на Голгофу, як Він був розп’ятий, як страждав на Хресті. Цей день згадується як дуже сумний. Також у цей день не можна працювати — по можливості. Тобто, якщо в хаті брудно — ви що, не помиєте підлогу? Або їсти не приготуєте? Або, наприклад, не підете доїти корову чи годувати своїх курей, гусей, худобу? Звичайно, що підете працювати, підете готувати їжу для худоби. Але важкої роботи — не пиляти, не рубати, не шуміти — бажано уникати».

Про Великдень

У цей день, каже отець Назарій, зазвичай люди споживають ту їжу, яку приготували та освятили.

«Тобто це — паска, яйця, те, що було в кошику. Споживають це зранку, після того як освятили. У Воскресіння Христове потрібно, як то кажуть, по можливості перебувати в молитві. Сама Пасха символізує свято, коли Ісус Христос переміг зло, показавши, що Він воскрес із мертвих і тим самим переміг його. Під час богослужіння, під час літургії, відбувається причастя — люди сповідаються, причащаються тілом і кров’ю Господньою. Вдома люди, зазвичай, збираються в родинному колі, моляться і після молитви вже споживають ці освячені речі. Наша церква закликає в цей день нічого не робити. У цей день, у Страсний тиждень, у Світлий тиждень, тиждень після Пасхи — бажано уникати важкої праці».

Священнослужитель також розповів про те, що традиційно готують на Великдень, що та що слід покласти до кошика.

«Приготування паски, коли люди її пекуть, відбувається напередодні самого свята. Пасха символізує воскресіння Христове, тіло Христове. Крім паски, в кожній країні є свої традиції. У нас заведено, що люди варять яйця, розмальовують їх. Бажано обходитися без горілки та спиртних напоїв, оскільки, коли ми святкуємо Світле Христове Воскресіння, то не вживають алкоголю. У кошик бажано класти щось приготоване м’ясне: люди кладуть шинку, сало, ковбасу, а також хрін, яйця — це ті продукти, які зазвичай освячують. Забороненого серед цього нічого немає. Кожен може покласти щось своє, що хоче освятити. Однак люди іноді люблять класти алкогольні напої, і я роблю зауваження, щоб під час освячення ці напої забирали з кошика, адже освячувати алкоголь заборонено».

Про забобони, які пов’язані з Великоднем

Забобонів дуже багато, — каже отець Назарій. — І Церква закликає не вірити в них та не дотримуватися таких традицій. Одним із забобонів є звичай носити їжу на кладовище.

«Є такий забобон, що після Великодня люди йдуть на поминки на цвинтар і несуть туди освячені продукти — яйця, паски та інші страви — й кладуть їх на могили. Цього робити не можна. Ті речі, які були освячені, слід або спожити, або роздати бідним. У жодному разі не можна залишати їх на могилах, адже їх розтягують тварини, і все це осквернюється. Також у поминальні дні після Пасхи люди приносять на цвинтар паски, яйця та інші продукти, а потім ніби “катають” яйця по могилах — цього також не можна робити. Це заборонено, бо є елементом язичництва. Тим самим люди ніби «прив’язують» ці речі до душі померлого, хоча насправді це не має жодного стосунку до душі. Крім того, на цвинтарі деякі люди влаштовують застілля, вживають алкоголь — так чинити не слід».

Священнослужитель також зазначає, що забобоном є й переконання, нібито не можна відвідувати цвинтар на Великдень.

«Заборони на відвідування цвинтаря немає. У Глухові, Ямполі, та загалом у наших краях — на Сумщині, Харківщині, Чернігівщині — я часто буваю й бачу, що люди дуже тримаються за забобони, які їм нав’язує Московська церква. Наприклад, що не можна відвідувати цвинтар на Великдень, або що не можна приходити на могилу протягом 40 днів після поховання. Це — неправильно. Цвинтар можна відвідувати будь-коли. Для мене, наприклад, цвинтар — це місце спокою».

Якщо говорити про Ямпільський район, то в кожному селі — свої традиції, каже отець Назарій.

«Наприклад, на Пасху люди не виносять сміття. В іншому селі, я знаю, в день Пасхи обов’язково мають підійти до хреста, що стоїть на початку села — це така традиція. І вона допустима, це можна робити. Коли люди збираються у святкову неділю та підходять до цього хреста, вони можуть там помолитися, поспілкуватися між собою. У цьому немає нічого поганого. Я також знаю, що є села, де в п’ятницю перед Воскресінням Христовим обов’язково ріжуть свиней. Але Церква не благословляє роботу в цей день, зокрема забій свиней».