Вона допомагає ветеранам повернутися до мирного життя: підтримує, консультує, спрямовує. Адже добре розуміє, що фронт змінює людей, і стає першою, хто допомагає адаптуватися, вирішувати питання з документами, шукати зниклих безвісти, а також надає психологічну та юридичну підтримку.

У розмові з кореспонденткою Ямпільського інформаційного агентства фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Ксенія Дудко розповідає, як виглядає її день, з якими труднощами стикаються ветерани і чому так важливо готувати родину до повернення близьких з війни.

• Що для вас особисто означає ця робота? Чому вирішили працювати саме з ветеранами? Що для вас означає бути першою людиною, яка зустрічає ветерана після повернення додому?

— По-перше, ця тема зараз стосується дуже великої кількості людей у нашій країні. Хочеться їм допомогти. Я почала працювати над цим і для себе, бо маю особисту мотивацію: у мене брат — військовий, у мого чоловіка теж брат — військовий. Тому розумію, з якими труднощами та проблемами вони стикаються. Це щось нове для мене. Це — ветерани, а їм потрібна допомога. Також підтримка потрібна їхнім дружинам і дітям.

• У чому полягає ваша щоденна робота?

— Ми надаємо заходи підтримки ветеранам. Також комусь потрібно вирішити питання з документами, комусь — знайти зниклих безвісти. Ми зв’язуємося з іншими військовими частинами, співпрацюємо з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, майже щодня працюємо з органами влади. Ветерани звертаються постійно, і кожного разу їм потрібна допомога в тій чи іншій формі. У випадку звернення – це інформаційний супровід та підтримка, консультація щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, допомагаємо із працевлаштуванням, започаткуванням власної справи, надаємо психологічну допомогу, допомагаємо у юридичних питаннях. 

• Кому саме ви можете допомогти — хто має право звернутися до вас?  

— Це учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалі учасники Революції Гідності. Також — члени сімей ветеранів війни, осіб із особливими заслугами перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також осіб, зниклих безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби. До переліку входять й інші демобілізовані особи.

• Які документи чи умови потрібно мати, щоб звернутися по допомогу?

— Щоб звернутися по допомогу, в першу чергу потрібен паспорт — якщо звертається сам ветеран. Якщо це учасник бойових дій, то необхідно мати посвідчення УБД. Якщо такого посвідчення ще немає, тоді має бути хоча б витяг або інший документ, що підтверджує проходження служби.

Якщо звертається родина ветерана — наприклад, дружина чи чоловік — потрібно надати свідоцтво про шлюб. Якщо звертаються батьки — свідоцтво про народження дитини.

Тобто необхідні будь-які документи, які підтверджують, що людина є ветераном або належить до його родини.

•  Яку конкретну допомогу можуть отримати ті, хто звертається? 

— Ми надаємо комплекс заходів підтримки. Люди звертаються з різними питаннями — найчастіше це оформлення документів. Також у нас є транспортна послуга для ветеранів.

Коли до нас звертається ветеран, по-перше, ми підбираємо індивідуальний план роботи. Далі коригуємо дії залежно від ситуації — визначаємо, з чого почати, яка допомога потрібна в першу чергу.

Працюємо також із родинами безвісти зниклих — допомагаємо з оформленням документів.

Окрім цього, можемо надавати підтримку в працевлаштуванні, а також у питаннях протезування. Якщо ветеран звертається, ми підключаємо благодійні організації, які можуть надати необхідну допомогу.

Часто надходять запити щодо виплат та компенсацій. Ветерани також отримують допомогу від громади — наприклад, у разі поранення або звільнення зі служби за станом здоров’я.

• Чи вже хтось звертався до вас за допомогою? 

— Наразі ми працюємо переважно з демобілізованими ветеранами. Проте бувають випадки, коли до нас звертаються і ті, хто ще не демобілізований — одна така ситуація вже була. Також мали звернення від родин безвісти зниклих військових, і ми вже почали з ними роботу.

Був складний випадок із ветераном, якому я особисто допомагала оформити групу інвалідності – у нього не було документів. Нам вдалося оформити йому інвалідність безстроково. Зараз очікуємо всі документи з частини, з якою вже зв’язалися, щоб надалі оформити йому посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Також я працювала з батьками іншого ветерана — його мама приходила, ми допомагали їй користуватись електронними сервісами й базами даних.

Паралельно ведемо роботу над оформленням статусу учасника бойових дій. Щоб його надати, потрібні витяги та додатки — чекаємо на документи. Зазвичай ветерани вже мають певний статус — або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника бойових дій. Але не всім він надається автоматично, і цим ми також займаємося.

Наразі до мене звернувся ще один ветеран, який досі на службі — ми вже розпочали роботу з ним. Саме цим напрямком зараз активно займаємося.

• Які труднощі виникають у спілкуванні з родинами після повернення військового? 

— Наразі серйозних труднощів не було, але військові — різні. Є більш спокійні, урівноважені, а є й ті, хто потребують психологічної допомоги. З такими людьми фахівець намагається не ставити зайвих запитань. Навіть якщо людина прийде й скаже, що сьогодні не готова працювати — немає настрою, я не маю права її змушувати. Я просто залишаю свій номер телефону, пояснюю, що вона знає, де нас знайти, і кажу: я чекатиму на ваш дзвінок.

У містах така допомога вже більш поширена інформаційно, а в нас вона тільки починає набирати обертів. Важко у тому сенсі, що приходить ветеран, який був на фронті, — є різні причини, чому вони повертаються, і різні проблеми, з якими потрібно працювати. Але цим людям необхідно допомагати — надавати інформаційний супровід, консультації щодо пільг, житла, реабілітації. Зараз є гранти для ветеранів на започаткування власної справи, ми вже працювали і з юридичних питань разом з представниками юстиції.

• Наскільки важливо залучати родину до процесу адаптації демобілізованого?

 – Родина повинна бути залучена в першу чергу, коли повертається ветеран. І хоча ми, як фахівці, маємо бути першими, хто їх зустрічає, підготовка повинна бути і в дружини, і в батьків. Бо бувають різні випадки. У мене також служить брат, тому я розумію, що це таке — не спати ночами. Родина має бути до цього готова. Не треба боятися того, що повертається ветеран з війни, з гарячих точок. Але він уже інший, він змінив своє життя. Проблема ветеранів — це шкідливі звички. Деякі настільки закриваються в собі, що словами не передати. І родині потрібно перш за все це усвідомити — що це вже інша людина. А залучати родину до процесу треба обов’язково. Для цього нас і готували як фахівців — щоб ми допомагали адаптуватись. 

• Яку пораду ви дали б ветерану, який тільки повернувся додому?

– Не закриватися у собі і не боятися йти за допомогою.

• Де вас можна знайти? Який графік прийому? Чи потрібно записуватися заздалегідь?

 – Ні, записуватися не потрібно. Нас можна знайти в комунальній установі “Ямпільського територіального центру надання соціальних послуг” у селищі Ямпіль, на провулку Неплюєва, 6, з 8:00 до 17:00, обідня перерва з 12:00 до 13:00.

Або телефонувати за номером телефону: 0952209806, Ксенія Дудко.