Чотирилапі напарники допомагають у пошуку зниклих людей, затриманні злочинців, виявленні наркотичних речовин, вибухівки та зброї. Однак це далеко не весь перелік їхніх обов’язків – службові собаки також охороняють громадський порядок, беруть участь у розшукових операціях та супроводжують спецпризначенців.
Кінологи працюють у різних структурах – поліції, військових частинах, рятувальних службах та прикордонній охороні. Завдяки їхній роботі собаки стають справжніми професіоналами, здатними виконувати надзвичайно складні завдання.
Старший інспектор-кінолог Іван Капелько розповідає, що кінологічний центр, у якому він працює, обслуговує кілька населених пунктів, зокрема Путивль, Кролевець, а також усі міста Шосткинського району: Ямпіль, Середину-Буду, Шостку та Глухів. Тут працюють досвідчені кінологи, які щодня тренують службових собак, готуючи їх до виконання важливих завдань.
«Я вам скажу, що робота з цією собакою дуже цікава. Так склалося, що я у неї вже четвертий господар, хоча їй всього чотири роки. У нас цікаві відносини – вона довго не приймала мене. Я зрозумів, що для того, щоб собака тобі довіряла, потрібно до неї ставитися як до товариша та друга. Можна сказати, як до дитини, і всі тоді будуть один одного любити», – зазначає Олександр.
Один із чотирилапих помічників, на ім’я Хан, спеціалізується на виявленні наркотичних речовин, розповідає кінолог Михайло Половинко.
«Нині вона розпізнає сім видів наркотичних речовин. Зараз ми з ним працюємо кожного дня — у нас відпрацювання всього Шосткинського району. Ми виїжджаємо та працюємо у різних містах та селах, а також залучаємося для перевірки транспортних засобів на блокпостах», – розповідає Михайло.
Напарниця Олександра Тютюнника, службова собака Дора, залучається до пошуку зниклих людей та затримання злочинців. Олександр розповідає, що нещодавно саме Дора допомогла знайти зниклу дівчину.
«Я вам скажу, що робота з цією собакою дуже цікава. Так склалося, що я у неї вже четвертий господар, хоча їй всього чотири роки. У нас цікаві відносини – вона довго не приймала мене. Я зрозумів, що для того, щоб собака тобі довіряла, потрібно до неї ставитися як до товариша та друга. Можна сказати, як до дитини, і всі тоді будуть один одного любити», – зазначає Олександр.
Кінолог-ентузіаст Андрій Дерезюк вигулює своїх собак Нору та Пуню. Він розповідає, що глухівчани облаштували спеціальний майданчик для підготовки собак. Матеріалами допомогла місцева влада, а самі роботи провели власними силами.
«Нас десь 50 осіб, і ніхто не відмовив у будівництві: приходили навіть жінки, фарбували, а ми копали й фундамент заливали. Зараз нам не вистачає паркану, бо тут гуляють мами з візками та діти. З метою безпеки було б чудово нам такий паркан поставити. Люди також приходять сюди з собаками. Ми групу створили, прибираємо тут, підтримуємо порядок, а також завдяки кінологам тренуємо наших собак, щоб вони були розумні», – говорить Андрій.
Він особливо пишається своєю собакою Пунею. Вона не має породистого походження, але її історія зворушує. На початку війни син Андрія знайшов п’ятьох покинутих цуценят. Чотирьох влаштували волонтери, а Пуню родина вирішила залишити собі.
